У життєвій круговерті, постійному невстиганні і турботах про матеріальні блага ми часто забуваємо на хвилину спинитися і подякувати Творцеві за те, що маємо і до чого давно звикли: дах над головою, запашний хліб на столі, здорових рідних поряд. І рідко згадуємо, що менше, ніж сотню років тому, мільйони українців були позбавлені всього цього. І виною цьому були не неврожайний рік, не стихійне лихо, а свідоме винищення народу народом, геноцид українського селянства, організований більшовицькою навалою.

Щороку останньої суботи листопада ми запалюємо поминальні свічі на згадку про жертв Голодомору 1932-33 рр. Тематичною лінійкою вшанували їх в Ланчинському Центрі дитячої та юнацької творчості. Вихованці драматичного гуртка (кер.М.Яворська) схвильовано декламували вірші про тих дітей, правнуки яких могли б зростати і гратися разом з ними, та не судилося. До самого серця присутніх доходили слова про той важкий час. На завершення заходу завідувач Ланчинської міської дитячої бібліотеки Наталія Яремин закликала майбутніх громадян України будувати таку державу, аби ні свій, ні чужий не зміг безкарно винищувати безневинних.

Мирослава Мельник, кер. гуртків ЛЦДЮТ