JB Client - шаблон joomla Новости

Головне меню

АНОТАЦІЯ
досвіду роботи
керівника гуртків «Природа – джерело творчості» та «Природознавство для дошкільників»

Надвірнянського районного еколого-натуралістичного центру для дітей та юнацтва Гнатюк Наталії Фоківни

 

«Формування екологічної культури та екологічної компетентності вихованців»

Невпинно швидко спливає час. Летять у далечінь роки, століття, епохи. Все змінюється – ми, наші погляди, світ навколо нас. Вічною залишається тільки Любов – любов до Бога, ближніх, рідної землі, любов до Природи.

Як важливо сьогодні зберегти і примножити це почуття у юних дитячих душах, чистих, незаплямованих жадібністю, злобою, заздрістю, споживацтвом і іншими „достоїнствами” цього світу. Значну роль у вихованні любові до природи та збереженні її багатств відіграє позашкільне виховання на заняттях гуртків екологічного спрямування.

Актуальність досвіду. Для відновлення природної рівноваги нашої планети необхідно кардинально змінити ціннісні орієнтації в бік гуманізації, гармонізації процесу розвитку взаємозв’язку у системі «природа-людина», тобто мова йде про культуру сталого розвитку – екологічну культуру, основною метою якої є поєднання людини з природою засобами пізнання і розуміння. Особливого значення набуває підготовка високоосвіченої, екологічно грамотної молоді, спроможної сприяти процесам гармонізації життєдіяльності людини, виведення суспільства на терени економічної і екологічної стабільності.

Заклад позашкільної освіти еколого-натуралістичного спрямування є основним соціальним осередком, що реалізує мету екологічної освіти та виховання учнівської молоді, робить вирішальний внесок у формування екологічної свідомості, екологічного інтелекту, практичних навичок у спілкуванні з природним та антропогенним середовищем.

Провідна ідея досвіду. Розвиток екологічної компетентності підростаючого покоління є ключовим моментом модернізації екологічного виховання і освіти. У сучасних реаліях це зумовлено готовністю і здатністю молоді нести особисту відповідальність як за власне, так і за суспільне благополуччя. Ціннісне ставлення до природи і сформована на його основі екологічна культура є обов'язковою умовою сталого розвитку суспільства. Тому формування екологічно компетентної особистості – життєтворчої висококультурної людини, гідного громадянина України – є провідною ідеєю досвіду.

Основна мета досвіду. Створення умов для забезпечення розвитку і саморозвитку вихованця, формування його екологічної культури, здатності до самореалізації у сучасному суспільстві.

Новизна досвіду полягає у зміні підходів до екологічного виховання. В основу діяльності покладено екоцентричний, природовідповідний та культорологічний підходи, які передбачають створення цілісного психолого-дидактичного забезпечення навчально-виховного процессу і відповідають сучасним соціально-світоглядним навчально-виховним і психолого-педагогічним вимогам та реаліям функціонування системи “природа-людина-суспільство”.

Організація еколого-натуралістичної роботи зосереджена на розвитку вихованців відповідно до задатків, здібностей і потреб, а реальне знання потенційних можливостей дітей спонукає до застосування особистісно орієнтованого та діяльнісного підходів.

Практична значущість. Досвід відображає реалізацію Концепції екологічної освіти, Національної стратегії розвитку освіти в Україні на період до 2021 року та формування ціннісних ставлень особистості з використанням «Основних орієнтирів виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».

Результати досвіду можуть активно використовуватись у навчально-виховному процесі. Досвід є доступним для використання в роботі гуртків екологічного спрямування у позашкільних еколого-натуралістичних закладах та школах.

У результаті використання досвіду керівниками гуртків у вихованців формуються соціально-екологічні компетенції, характерні для екологічно грамотної особистості.

Виходячи з вище сказаного я обрала для себе таке проблемне питання: "Формування екологічної культури та екологічної компетентності вихованців".

Фундамент екологічної культури закладається ще в дитинстві. І тут важливу роль відіграє сім’я, дошкільні, позашкільні навчальні заклади та школа. Працюючи керівником екологічних гуртків з 2003 року, переконалася, що саме гурткова робота дозволяє розкрити творчий потенціал кожної дитини. Прагну викликати у дітей оптимізм у поглядах на майбутнє, навчити сприймати турботу про охорону довкілля, як важливу і приємну працю задля прийдешніх поколінь, цінувати й берегти ті природні багатства, які дав нам Бог, вдосконалювати вміння і навички у спілкуванні з живими об’єктами. Своєрідним кредом у вихованні підростаючого покоління стали слова „Екологія природи починається з екології душі”.

У своїй роботі керуюся принципами системності, наступності, природовідповідності. Тому відповідно до віку залучаю дітей до світу природи. На першому етапі вчу їх бачити і розуміти красу навколишнього світу, на другому – формую потребу не лише споглядати, а й бережливо ставитися до природи, охороняти і збагачувати її, на третьому етапі – сприяю усвідомленню вихованцями природи не як чогось відстороненого від людини, а себе як невід’ємної частинки природи, що сприяє формуванню моральних якостей особистості. На четвертому завершальному етапі вже відбувається становлення екологічної відповідальності вихованців як основної риси особистості на основі системних знань про екологічні проблеми сучасності і можливості впровадження концепції сталого розвитку сучасної цивілізації і навколишнього середовища. Таким чином екологічна культура, екологічна свідомість формується тільки шляхом тривалого й поступового пізнання довкілля. Це складний багатогранний психолого-педагогічний процес, що починається з раннього дитинства. Відомо: чим швидше розпочинається навчання, тим кращими бувають результати. Доведено також, що елементарні і наочно продемонстровані взаємозв’язки природних явищ доступні вже дітям дошкільного віку. Любов до природи слід виховувати з раннього дитинства. Тільки тоді можна сформувати екологічно грамотну та компетентну особистість.

Саме тому вважаю правильним починати працювати з дітьми дошкільного віку. Оскільки формування особистості починається ще в ранньому віці, то залучаю дітей від 4 до 6 років до роботи в гуртку «Природознавство для дошкільників». Дитина вже накопичила певний досвід спілкування з природою, володіє системою елементарних знань про природу планети Земля та Всесвіт. Проте наявні знання вже не задовільняють її, дитину цікавить нове, незвідане, те, про, що можна дізнатися самій, ще потребує від неї зусиль. Саме на гуртку «Природознавство для дошкільників» є можливість з’ясувати причинно-наслідкові зв’язки між природними явищами та поведінкою людей і тварин; самостійно знайти необхідну відповідь; дошкільник може передбачити, уявити результат своїх дій і вчинків у природі; концентрувати увагу на об’єктах та явищах тривалий час, переключати її; утримувати в пам’яті значний обсяг інформації.

Допитливість та бажання дізнатися щось нове викликає у вихованців бажання продовжити пізнавати світ природи і в молодшому та середньому шкільному віці. Вони прагнуть більш творчо та осмислено підходити до вивчення навколишнього світу. В них виникає потреба допомогти природі – потреба в практичній природоохоронній діяльності. Реалізувати свій творчий та практичний потенціал діти мають можливість продовживши свої пошуки на заняттях гуртка «Природа – джерело творчості». Саме враховуючи бажання та можливості дітей цього віку, мною розроблена програма гуртка «Природа – джерело творчості», яка пройшла апробацію та готується до затвердження.

У цей час особливу увагу приділяю пошуку обдарованих дітей, розвиваю їх творчі здібності, навчаю основ наукового дослідництва. Враховуючи особливості тонкої натури дитини, стараюсь застосовувати цікаві інтерактивні форми роботи з використанням новітніх інформаційних технології. Діти – це паростки, які потребують багато любові, тепла і „поживи”. Цією „поживою” я вважаю знання, які вони можуть здобути на заняттях саме завдяки новим і цікавим формам роботи. Найчастіше використовую ті форми і методи, в яких гуртківці не отримують лише готові знання, а самі є активними учасниками пізнавального процесу. Вихованці вчаться критично мислити, знаходити істину, оцінювати, співставляти, прогнозувати, знаходити вихід з ситуації. Тому такі методи кооперативного навчання, як „Спільний проект”, „Акваріум”, „Мікрофон”, „Дерево рішень”, „Карусель”, „Робота в малих групах”, часто використовую в роботі.

Мої гуртківці – активні учасники природоохоронних акцій, операцій, конкурсів, екологічних асамблей, конгресів. Вони є переможцями багатьох з них.

На мою думку, шлях виховання іде через любов і духовність. Треба любити людей та життя і вчити цьому наших дітей, учити їх жити без насильства і страху, будувати стосунки за законами гуманізму. Ми маємо усвідомити і допомогти зрозуміти дітям, що без любові до людини, до природи і до життя не буде ані здорового суспільства, ані суспільного прогресу. Слід пам’ятати, що будь-яка робота щодо пропаганди ціннісного ставлення до природи спрямована на вирішення важливого завдання, основна мета якого – збереження майбутнього нації!

Я намагаюся вселяти дітям віру у власні сили, розвивати самостійність та ініціативу, спонукати до творчої праці, аби не зникло бажання щоразу піднятись на сходинку вище!

Зупинятися на досягнутому не збираюсь. Бачачи у дитячих очах щирий подив, зацікавленість, любов до природи, хочеться ще більше навчатись самій, щоб потім ці знання передати дітям.

Досвід роботи

Додати коментар

Захисний код
Оновити

Хочете знати більше?

Підпишіться на канал інформаційно - методичного центру на сайті youtube.com та відвідайте:

Як з нами зв'язатися

Phone: (03) 4752 3791
Fax: (03) 4752 3791
Email: nadvirnarmk@gmail.com

Наші контакти

Back to top